Станом на 12 серпня 2026 року 196 держав є учасницями Конвенції про права дитини1, тоді як Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо процедури повідомлень (ФППП) має 54 держави-учасниці2, що становить близько 27,6% від кількості держав-учасниць Конвенції. Для порівняння, Факультативний протокол щодо участі дітей у збройних конфліктах має 173 держави-учасниці3, а Факультативний протокол щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції та дитячої порнографії – 1784.
Останніми державами, які набули статусу учасниць ФППП, стали Естонія, яка приєдналася до Протоколу 27 березня 2025 року, та Сербія, яка ратифікувала його 4 серпня 2026 року. Для Сербії Протокол набуде чинності 4 листопада 2026 року.
Причини, з яких країни не ратифікують ФППП
Серед основних причин низького рівня ратифікації ФППП у профільних матеріалах називаються такі5 6:
1Відносно новий характер механізму
ФППП був прийнятий у 2011 році та набрав чинності лише у 2014 році, тобто значно пізніше за Конвенцію про права дитини та перші два факультативні протоколи. Відносна новизна Протоколу є одним із чинників, що впливають на темпи його ратифікації.
2Недостатня обізнаність і розуміння механізму
Серед державних і недержавних суб’єктів досі існує недостатнє розуміння ФППП, його процедур та потенціалу для забезпечення доступу дітей до правосуддя й ефективних засобів захисту.
3Низький політичний пріоритет
Ратифікація може відкладатися через недостатню політичну підтримку та низьку пріоритетність питань доступу дітей до правосуддя на національному рівні.
4Побоювання щодо міжнародного контролю та правових наслідків
Окремі держави можуть мати побоювання щодо можливих наслідків розгляду Комітетом з прав дитини повідомлень про порушення. Сам ФППП передбачає індивідуальні повідомлення, механізм міждержавних повідомлень та процедуру розслідування грубих або систематичних порушень.
5Орієнтація на виконання вже чинних міжнародних зобов’язань
У деяких державах пріоритет надається реалізації міжнародних договорів, учасницями яких вони вже є, що може відкладати приєднання до нових механізмів.
6Ресурсні та адміністративні аргументи
Серед бар’єрів також називаються побоювання щодо додаткового юридичного, адміністративного та фінансового навантаження після ратифікації. Водночас ФППП не створює нових матеріальних прав дитини: індивідуальні повідомлення стосуються порушень прав, уже закріплених у Конвенції та перших двох факультативних протоколах. Разом із тим Протокол установлює для держав певні процесуальні обов’язки у межах передбачених ним процедур.
Водночас станом на 12 серпня 2026 року не зафіксовано жодного випадку денонсації ФППП державою-учасницею. При цьому стаття 22 Протоколу прямо передбачає можливість його денонсації7. Відсутність випадків виходу держав із Протоколу може розглядатися як один із показників стабільності участі держав у цьому механізмі.
Висновки
Попри майже універсальну участь держав у Конвенції про права дитини, ФППП залишається значно менш поширеним міжнародним механізмом захисту прав дитини. Водночас приєднання нових держав, зокрема Естонії та Сербії, свідчить про поступове розширення кола його учасниць. Основні перешкоди для ратифікації мають переважно політичний, інституційний та адміністративний характер і пов’язані з недостатньою обізнаністю про механізм, побоюваннями щодо додаткового міжнародного контролю, ресурсним навантаженням та низькою пріоритетністю доступу дітей до міжнародних процедур захисту.
Водночас відсутність випадків денонсації ФППП може розглядатися як показник стабільності участі держав у цьому механізмі. Аналіз заяв і заперечень держав також демонструє, що основні дискусійні питання стосуються не змісту прав дитини як таких, а обсягу компетенції Комітету, процедур міжнародного контролю та особливостей виконання державами своїх зобов’язань.
Джерела
- United Nations Treaty Collection. Конвенція про права дитини: статус договору. URL: https://treaties.un.org/pages/viewdetails.aspx?chapter=4&clang=_en&mtdsg_no=iv-11&src=treaty (дата звернення: 12.08.2026).
- United Nations Treaty Collection. Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо процедури повідомлень: статус договору. URL: https://treaties.un.org/pages/ViewDetails.aspx?chapter=4&mtdsg_no=IV-11-d&src=TREATY (дата звернення: 12.08.2026).
- United Nations Treaty Collection. Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо участі дітей у збройних конфліктах: статус договору. URL: https://treaties.un.org/pages/viewdetails.aspx?chapter=4&clang=_en&mtdsg_no=iv-11-b&src=treaty (дата звернення: 12.08.2026).
- United Nations Treaty Collection. Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції та дитячої порнографії: статус договору. URL: https://treaties.un.org/pages/viewdetails.aspx?chapter=4&clang=_en&mtdsg_no=iv-11-c&src=treaty (дата звернення: 12.08.2026).
- Child Rights Connect. Child Rights Connect у дії: формування політичного консенсусу та розширення можливостей громадянського суспільства для ратифікації ФППП. URL: https://childrightsconnect.org/child-rights-connect-in-action-laying-the-ground-for-wider-opic-ratification-building-political-consensus-and-empowering-civil-society/ (дата звернення: 12.08.2026).
- Child Rights Connect. Основні висновки круглого столу «На шляху до кращого виконання Конвенції ООН про права дитини через Третій факультативний протокол щодо процедури повідомлень», 30 квітня 2019 року, Палац Націй, Женева, Швейцарія. URL: https://childrightsconnect.org/wp-content/uploads/2019/08/report_-opic_roundtable_discussion.pdf (дата звернення: 12.08.2026).
- Генеральна Асамблея ООН. Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо процедури повідомлень, прийнятий резолюцією A/RES/66/138 від 19 грудня 2011 року, ст. 22. URL: https://treaties.un.org/doc/source/docs/A_Res_66_138-E.pdf (дата звернення: 12.08.2026).
